Інтернатура в ЗОКЛ : шлях від навчання до професійної практики

Лікарі–інтерни спеціальності «Анестезіологія» другого року навчання перебувають на очному етапі підготовки. Щодня вони йдуть на роботу в обласну клінічну лікарню – це клінічна база кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ЗДМФУ, яку очолює доктор медичних наук професор Сергій Воротинцев. Всі інтерни перебувають на робочих місцях, підготовка проходить лише в очному форматі.

Майбутні лікарі пишаються, що їхній вишкіл проходить у найбільшій лікарні області, у свою чергу, лікарня високо цінує їхню працю і допомогу, – роботи тут, хоч відбавляй, рук не вистачає. Молодими допитливими колегами пишається завідувач кафедри, спостерігаючи за їхнім становленням. Кафедра підтримує, навчає, виховує відповідати за кожен свій крок, бо за цим – людське життя. Завідувачі відділеннями, зокрема, Валентина Гаврилюк, яка очолює підрозділ анестезіології ЗОКЛ, створюють максимально сприятливі умови, щоб інтерни бездоганно опанували професію.

Про свою підготовку, щоденні робочі будні розповідають лікарі–інтерни другого року підготовки: 

Ігор Філатов: « Про те, що буду анестезіологом, я вирішив давно – маю приклад батька, який працює на Одещині. Закінчив університет, тепер треба якнайкраще опанувати фах. Інтернатура в обласній лікарні, у відділенні анестезіології, наповнює моє життя позитивом. Тут дуже багато роботи, яку нам дозволяють виконувати самостійно. Це спонукає, окрім виконання навчальної програми, самостійно працювати над собою, придивлятися, як працюють досвідчені колеги у відділенні. Вони, до слова, нас всіляко заохочують сміливо виконувати маніпуляції, завжди підкажуть, допоможуть, – все це у доброзичливій атмосфері, таке ставлення дуже цінне. Перший час, звісно, губилися через потік операцій, поранених військових, але з допомогою колег адаптувалися, додає впевненості, що наша праця тут потрібна».

Володимир Донець: «Я вже багато чому навчився, наприклад, провести інтубацію, спинальну, епідуральну анестезії, різновиди блокад, встановити катетер та інші маніпуляції. Практичні навички у відділенні анестезіології – дуже відповідально, перед тобою реальні пацієнти, які потребують порятунку. Позитивним моментом нашого навчання є те, що нам все дозволяють робити самостійно. Звісно, під наглядом лікарів, але така практика надихає. Спочатку відчував деякі складнощі спілкування з пацієнтом, не вистачало досвіду комунікації, знань. Тепер почуваюся все упевненіше».

Денис Снігуров: «Щодня стикаємось з тяжкими пацієнтами, спостерігаємо багатьох поранених, - це важка робота. Ми також чергуємо, це безсонні ночі, потреба у повній віддачі. Проте, є можливість набувати безцінний досвід, як відомо, з воєнним досвідом не може змагатися жоден у мирні часи. Наше становлення як лікарів припало саме на війну, як тут не згадати попередників, яких така пора гартувала як професіоналів. Тепер наш час, і він унікальний.»